Тусанулся я как-то раз с компанюхами на улице, и решили устроить себе вечеринку на максимум. Электросамокаты, музыка и конечно же, закладки - без них наша компания не сдуется. Мы собрались в ровном магазине, где можно купить качественную пудру и не переживать за качество. Это было то самое место, где ты можешь быть уверен, что закладка будет бомба, а твой ускоритель будет подлинным.
Когда все закупки мы закончили, отправились покорять улицы наших районов. Я сорвался на электросамокате, разогнался до максимума и поехал, словно позволялось мне быть свободным, словно я водила душу самой свободы. Ветер волосы ласкал, музыка гремела в наушниках, такое чувство, будто я был в другом измерении, где правила города не существовали.
А на моей улице, там, где крутились наши компанюхи, началась настоящая жара. Мы распределились по домам, раскинули клады шишек марихуаны, и зажигали как настоящие профи. Дым закутывал наши головы, мы сдулись до предела, словно уйти от реальности и окунуться в мир беззаботности.
Наркотики - это наша компания, наша жизнь. Мы счастливы, когда сходимся и переворачиваем этот проклятый мир вверх дном. Мы ощущаем себя героями в собственном фильме, где каждая секунда имеет свой ритм и кадр.
Бабки |
мозг |
сучара |
затир |
| Подделки |
нету |
врагов |
в игре |
Мы закладываемся, будто готовимся к битве, где нам нужно показать свою силу и хладнокровие. Прикуривая следующую закладку, мы плюнем на все проблемы и забываем о них. Здесь и сейчас, вместе с нашими друзьями, мы создаем свою реальность, свой мир экстаза и безумия.
Не всем мы понятны, не все способны почувствовать то, что мы чувствуем. Мы не ведем обычную жизнь, мы живем на грани, на грани запретного и независимого. Нас не пугает опасность, она только подогревает наш адреналин и делает нас сильнее.
А теперь давай, бро, вспоминай, как мы сорвались на электросамокате, в окружении друзей, затягивая закладки и ощущая свободу. Безумие и веселье, которое ты можешь понять только тогда, когда окажешься среди нас. Возьми ускоритель наслаждения и присоединяйся к нашей безумной компании!
Мы живем, чтобы кататься на электросамокатах и теряться в закладках нашего счастья. Забудь о реальности, оставь все проблемы и уделайся в мир наркоманских экстремалов. Это наш способ выживания, это наша молодежная культура, где нет места для стандартных схем и ограничений. Мы свободны и открыты только для наших братьев и сестер, которые разделяют нашу страсть.
Поднимай руки вверх, кричи и никогда не останавливайся! Все эти закладки, клады и ускорители - они просто подогревают нашу атмосферу и делают нас еще сильнее! Мы везде, мы повсюду, и наша молодежная энергия не остановится никогда!
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...